По коліна у воді (Та йому не вперше, Хоч роки немолоді) Ставить дядько вершу. Кругом її обмощає (Цього не забува) І до неба промовляє Отакі слова: -Святий Боже,Тебе славлю! Пошли ж в оцю нічку Багато риби,а я поставлю У церкві Тобі свічку. І не просту-пудову(!)- Буде що людям казати... Ну,бувай здоровий (Й поплівсь спати)! Коли світати стало, То повернувсь до річки (Линів було чимало): -А Ти...чекаєш свічки? Забудь отії речі, Що я раніш казав... Узяв вершу на плечі І важко почвалав. -Куплю краще пиріжків (Мовив ще до неба). От так-то вас"божків" Наколювать треба!!! Чи об щось він зачепивсь (Чи"зверху наслали пригоду");- Вмить верші куль розкривсь (Пішли лини...в воду)... Втекла рибина кожна (Такий улов пропав!)... -Хіба оце ТАК можна?!. Я ж...пожартував!..