Розвиток сюжетної лінії починається з ліричного відступу й пейзажів у романтичному дусі. Буря на Дніпрі. Горами здіймаються величезні хвилі, гнуться від вітру високі верби. А на березі, біля гаю, ходить дівчина. Ворожка зробила її причинною, аби менше сумувала за молодим козаком, який пішов у похід і не повертався. Тим часом з води виринають русалки — душі нехрещених дітей. Вони й залоскотали дівчину. Вранці з діброви виїжджає козак. Біля дуба він бачить тіло дівчини і спочатку думає, що вона заснула. А коли бачить, що кохана мертва, у відчаї «зареготавсь, розігнався — та в дуб головою!».

Коментарі

Кількість коментарів: 2
Юлія:
16.10.2016 13:36

Стонадцятий раз читаю, а серце завмирає, як перший раз. Все чекаю гарної кінцівки…

Наталка:
22.03.2015 02:44

Шевченко – неперевершений. Щиро дякую за можливість читати чудову літературу просто в інтернеті. Дякую, бажаю вам успіхів !!!

Залишити коментар