Жив собі звичайний чоловік, до міри успішний, до міри щасливий… Але в житті, мабуть, кожного настає мить, коли розумієш, що все летить шкереберть. І те, що здавалося міцним і справжнім, виявляється марнотою – робота, родина, кохання… Та годі – чи кохав ти взагалі по-справжньому?! Що це? Криза середнього віку? Поклик власної душі, яку ти давно занедбав? У житті Андрія Трояна настав саме такий момент. Коли треба вирішити, хто ти, де ти й куди йдеш… Можна довго заплющувати очі та робити вигляд, ніби нічого особливого не відбувається. А можна нарешті наважитися й підняти таємничий камінь із саду своєї душі. Чи вийде це в Андрія? А у вас?..

Коментарі

Кількість коментарів: 1
Алла:
15.11.2015 09:44

Не можна відірватися від твору… досить специфічний і, в той же час, типовий для В. Лиса. Одразу постають запитання: куди я біжу? для чого я біжу…? Відбувається переосмислення цінностей та цілей.

Залишити коментар