Плужник Євген Павлович (26 грудня 1898 р. — 2 лютого 1936 р.) – український письменник-драматург, поет-лірик, перекладач.

Уродженець с. Кантемирівка, що на Слобожанщині. Початкову освіту отримував у гімназії м. Вороніж, однак через потяг до революційної діяльності та участь у заборонених гуртках, був виключений. Тому продовжив навчання у гімназії в Ростові-на-Дону. У 1918 р. хлопець разом із батьками переїжджає до Полтави, де заробляє на життя вчителюванням. А вже через декілька років Є. Плужник рушає до Києва, де отримує вищу освіту за фахом «зоотехнік”, а згодом – залишає інститут заради акторської кар’єри. Проте, мрії літератора не вдалося здійснитися: він захворів на туберкульоз, а тому з’явилася термінова потреба у тривалому лікуванні. В 1934 році, за підозрою в належності до терористичної організації, письменника було засуджено до ув’язнення в таборі на Соловках, де він і помер на 38-му році життя.

Перші авторські вірші були опубліковані в збірці «Дні» 1920 року. Сповнені глибоким ліризмом та неповторною чуттєвістю, вони були високо оцінені колегами-літераторами та читачами. Серед найвідоміших прозових творів митця є роман «Недуга», п’єси «Болото», «У дворі на передмісті» тощо.

Твори

  • Вірші (11 клас)

    вірші, збірка, шкільна програма
  • Галілей

    поема
  • Збірка (вірші)

    вірші
  • Змова у Києві

    збірка, комедія, п’єса, роман, трагікомедія
  • Канів

    поема
  • Недуга

    роман

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар