Ольжич Олег (в житті – Кандиба Олег Олександрович) – відомий вітчизняний поет, політик, археолог.

З’явився на світ 21 липня 1907 року в м. Житомир. Навчався у трудовій школі в Пущі-Водиці, що поблизу Києва, однак через революційні події був змушений з батьками емігрувати до Чехословаччини, де хлопцю й довелося завершити отримання середньої освіти. З 1924 р. літератор-початківець в якості вільного слухача відвідував лекції одразу в декількох вищих навчальних закладах, а вже в 1926 р. став повноправним студентом Карлового університету у Празі. Неабиякий інтерес та захоплення хлопця викликала археологія, тож він неодноразово рушав на розкопки та присвятив декілька науково-дослідницьких праць даній тематиці. Крім того, Олег Ольжич відомий не тільки як митець, а й як політичний діяч: він перебував у лавах Організації Українських Націоналістів, займаючи відповідальні посади. В ході переслідування німецькими окупантами патріотично налаштованих активістів, був заарештований гестапо, заточений у концтаборі Заксенгаузен та закатований під час допиту 10 червня 1944 року.

Ольжич Олег відомий вітчизняному читачеві за такими віршами, як «Рінь», «Археологія», «Шякунтала», «Воно зросло з шукання та розпуки» тощо.

Твори

  • Вежі

    збірка, поезія
  • Господь багатий нас благословив

    вірші, шкільна програма
  • Незнаному воякові

    збірка, поезія
  • Полінезійці (вірші)

    вірші
  • Рудько

    оповідання
  • Цитаделя духа

    поезія

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар