Михайль Семенко – поет-футурист, основоположник українського футуризму.
Народився в с.Кибинці на Полтавщині. Навчався у психоневрологічному інституті в Петербурзі. В цей час виходить його перша поетична збірка – “Prelude”, написана під впливом “Української хати”. Ці вірші дуже мелодійні та елегійні, зовсім не схожі на пізнішого різкого Семенка.
Проживаючи в Росії, Семенко надихається футуризмом і відходить від національних традицій – видає збірки “Дерзання” та “Кверофутуризм”, розпочинає історію українського футуризму. Збірки цього періоду – “П’єро задається”, “В садах безрозних” та інші. Автор виступає проти звичних сюжетів і форм, вважає, що класична поезія вичерпала себе і агонізує: дві його збірки вийшли під назвою “Кобзар”, як противага послідовникам і шанувальникам Шевченка та класики взагалі.
Поет відомий також, як голова організацій футуристів “Аспанфут” (1922-1924) та “Нова генерація” (1927-1930), також існував журнал з цією ж назвою.
Семенка дуже критикують за авангардизм його творів – і він починає оспівувати революцію. Видає збірки “З радянського щоденника”, “Міжнародні діла” і т.д. Пише, “як усі”, але іноді у текстах видно колишнього автора.
У 1937 році поета арештовують “за активну контрреволюційну діяльність”. Михайля Семенка розстріляли у тюрмі НКВС у Києві.