Лотоцький Антін Львович (13 січня 1881 р. — 28 травня 1949) – український письменник епохи національно-визвольної боротьби, громадський діяч.

Уродженець маленького селища Вільховець на Австро-Угорщині, А. Лотоцький виховувався в творчій атмосфері на патріотичних ідеях. Ще у достатньо ранньому віці він починає писати оповідання, казки, вірші. Знання отримав у Бережанській гімназії, а згодом – у Львівському університеті за спеціальністю «філософія». В роки студентства він стає учасником багатьох націоналістичних таємних гуртків та угруповань (зокрема, «Молода Україна»), співпрацює із різними періодичними виданнями. Свої ж літературні твори він публікує на сторінках видань Товариства «Просвіта».

Українському читачеві А. Лотоцький відомий за своїми повістями, оповіданнями, віршами. Найбільшої популярності здобули такі твори, як «Ведмедівська попівна», «Цвіти з поля», «Триліси» тощо. Заслуговують на увагу і його книжки для малят («Козак Байда», «Роксоляна» та ін.)

Пішов з життя літератор на 69-му році життя у Львові.

Твори

  • Княжа слава

    історія, збірка, оповідання
  • Кужіль і меч

    історія, повість

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар