Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович (29 листопада 1778 р. — 20 серпня 1843 р.) – класик української літератури, драматург, критик, громадський діяч.

Родом Г. Квітка із с. Основи (територія сучасного м. Харків), що й спонукало його обрати цю назву в якості псевдоніму. Першу освіту здобував вдома: багато читав, спілкувався із видатними митцями того часу, що були друзями батьків. У 1801 р. вирішує присвятити своє життя церкві: йде послушником до Курязького монастиря, однак вже в 1805 р. залишає його та повертається до світського життя. Маючи гарні знання з гуманітарних наук, соціології та юриспруденції, тривалий час займає посаду голови палати кримінального суду у м. Харків.

В українську літературу Г. Квітка-Основ’яненко увійшов як новатор-засновник жанру: саме з-під його пера вийшли соціально-побутові комедії. В основу кожного оповідання він вкладав принцип «наближення до реальності та простоти». Найвідомішими його творами є «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці», «Ганнуся», «Козир-дівка».

Помер через виснажливу хворобу у м. Харкові.

Твори

  • Ганнуся

    повість
  • Добре роби — добре й буде

    повість
  • Козир-дівка

    повість
  • Конотопська відьма

    повість, сатира, фантастика
    2
  • Купований розум

    повість, сатира
  • Маруся

    повість
    1
  • Мертвецький великдень

    оповідання
  • От тобі й скарб

    оповідання
  • Пархімове снідання

    оповідання
  • Перекотиполе

    повість
  • Підбрехач

    бурлеск, повість
  • Салдацький патрет

    оповідання, сатира
  • Сватання на Гончарівці

    комедія, п’єса
  • Сердешна Оксана

    повість
  • Шельменко-волосний писар

    комедія, п’єса
  • Шельменко-денщик

    комедія, п’єса
  • Щира любов

    повість

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар