Іван Юліанович (справжнє ім’я Ізраїль Юделевич) Кулик народився 26.01.1897р. у Шполі на Черкащині. Відомий в Україні як поет, прозаїк, перекладач та партійний діяч.

З дитинства хлопчик мріяв бути художником, після чотирикласної школи вступив до Одеської художньої школи, але 1914-го разом з батьками емігрував у США, штат Пенсільванія, важко працював на фабриках та шахтах. Тоді ж почав друкувати свої вірші російською, вступив до лав РСДРП(б).

Навесні 1917-го повернувся на батьківщину, став членом ревкому, був учасником Громадянської війни 1918-1920рр. Свої вірші публікував у газетах і журналах. Велика частка його поезій оспівувала жінку-робітницю, образи комуністів, інтернаціональну солідарність трудящих.

Протягом 1924-1926рр. був консулом СРСР у Канаді.

Вагома частка робіт І. Кулика друкувалася у Харкові. За період з 1921 по 1935 рік вийшло 13 поетичних та 5 прозових збірок. Після реабілітації у 1958р. у Москві видано «Записки консула».

27.07.1937. Кулика арештували, обвинувативши у роботі на англійську розвідку, а 10 жовтня того ж року розстріляли. Але коли 1956-го розглядалося клопотання про його реабілітацію, у документах справи було вказано, що Іван Кулик помер 10.10.1941 від пневмонії.

Твори

  • Одужання

    поема
  • Поезії

    вірші, збірка, поезія

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар