Кониський Олександр Якович – відомий український письменник, перекладач, педагог, лексикограф.
Був народжений 6 серпня 1836 року у с. Переходівці, що розташоване на Чернігівщині. Син дрібного поміщика, він проводив дитинство переважно у м. Ніжин. Освіту отримав у дворянському училищі, а пізніше – в гімназії. Тривалий період життя перебував на службі в Полтаві, одночасно із цим брав активну участь у суспільному житті міста: допомагав у відкритті шкіл, писав для учнів підручники та посібники, розпочинає літературну поетичну діяльність. Однак, незабаром розпочинаються переслідування українських письменників з боку влади. Тож, О. Кониського відправляють у дворічне заслання до Вологди. З 1865 р. літератор емігрує за кордон. На поч. 70-х рр. він повертається до України, де засновує у столиці видавництво «Вік». Помер літератор 29 листопада 1900 року.
Через всю творчість О. Кониського червоною стрічкою проходить ідея національної української самобутності. Критично він ставився й до соціального гноблення Української держави з боку могутньої Російської імперії. Дані питання митець піднімав у таких творах, як «Спокуслива нива», «Я не боюсь тюрми і ката», «Млин» тощо. Крім того, він став автором одного з найгрунтовніших досліджень біографії Т. Шевченка.