Любов Василівна Якимчук народилася 19 листопада 1985 у Первомайську, що на Луганщині. При згадці її імені одразу виникає асоціація з віршованою збіркою «Абрикоси Донбасу» (2015). Адже вона як візитна картка української поетеси. Ці вірші не лише проникають у душу й свідомість, але й продирають нутро страшною реальність, від якої хочеш затулитися.
Поезії Л.Якимчук перекладені й видані у багатьох країнах Європи та США. Сама вона перекладала на українську молодих поетів США та вірші Е.Мішорі з івриту.
Любов закінчила університет ім. Т.Г.Шевченка у Луганську, потім – Києво-Могилянську академію, отримавши диплом з літературознавства.
Відома в Україні також у якості перформера в музично-драматичному дуеті з контрабасистом-імпровізатором Марком Токарем. Її поезії виконують відома співачка з Кельну Мар’яна Садовська та молода вокалістка з Дубліну Олеся Здоровецька.
В одному з інтерв’ю Любов поділилася переконанням, що під час війни культура має сприяти розвиткові гуманних людських цінностей. За її спостереженням саме з цією метою зараз на виставки, тематичні концерти, різноманітні читання, де проговорюються різного роду (фізичні й психологічні) травми, ходить набагато більше людей, ніж у минулі роки.
А й справді – ми спостерігаємо народження нових авторів – молодих і обдарованих, серед яких яскравою перлиною звучить ім’я Любові Якимчук.
