Творчість Докії Кузьмівни Гуменної багато років не була доступна українським читачам. Проста селянська дівчина отримала вищу освіти у Києві, в інституті народної освіти. Перший нарис, «У степу», вийшов друком у 1924 році та був схвально зустрінутий передплатниками журналу «Сільсько-господарський пролетар». Не знайшлось у радянській літературі місця нестандартній письменниці, яка складала есеї у жанрі фантастики. Почалася літературно-партійна критика двадцятилітньої Докії. Її звинувачували в ідеологічній недалекоглядності, а згодом, взагалі заборонили друкуватися.
Гуменна змушена була заробляти на життя перекладами, коректурою та редагуванням. Талановита молода жінка працювала на незначних посадах стенографістки та секретарки.
Друга світова застала Докію Гуменну у Києві. Вона влаштувалась в музей, а у вільний час відвідувала збори «Просвіти» та спілкувалася й товаришувала з багатьма українськими письменниками.
Післявоєнна доля змусила міняти міста і країни: Австрія, Німеччина, Італія, Канада. У 50-х роках Гуменна переїжджає до США.
Закордонний період життя насичений літературною творчістю та активною громадянською діяльністю.
Докії Кузьмівни Гуменної не стало 4 квітня 1996 року.
Коментарі. Рецензії. Відгуки