Герасименко Юрій

Народився 20 жовтня 1927 року у місті Харкові в родині держслужбовця.

Під час Другої Світової війни сім`я Юрія не змогла евакуюватися і залишалася на окупованій території. Сам Юрій в цей час працював чорноробочим.

Після війни навчався у Харківському університеті на українському відділенні філологічного факультету, яке закінчив у 1952 році. Після закінчення навчання працював вчителем української мови та літератури в школі в Дергачах.

З 1953 року по 1966 рік перебував на так званій «творчій роботі».

У 1956 році вступив у Спілку письменників СРСР.

Деякий час мешкав у 51 квартирі сумнозвісного харківського будинку «Слово».

З березня 1966 р. по серпень 1967 р. був старшим редактором видавництва «Прапор».

1967-1977 роки – знов період «творчої роботи».

З 1977 року – член редколегії «Прапору».

Творчий шлях Юрія Герасименка почався з 1944 року, коли вперше у газеті «Зірка» вийшли його вірші. Загалом є автором 20 поетичних збірок, збірки повістей «Двоє у світі», двох науково-фантастичних повістей «Коли вмирає Безсмертний» та «Кожен побачить сонце», збірки міських есе «Встречи с Харьковом», документальних та літературно-критичних творів. Завдяки Юрію Герасименку українська література збагатилася художніми перекладами туркменських, бірманських та російських письменників.

Помер письменник 17 січня 1985 року в Харкові.