Фальківський Дмитро

Фальківський Дмитро

  • Дата народження: 03 листопада 1898
  • Дата смерті: 16 грудня 1934
  • Місце народження: с. Великі Лепеси (зараз у міській смузі міста Кобрина, Берестейської області Білорусі)
    дивитись на карті
  • Жанри:

Фальківський (Левчук) Дмитро Никонорович народився 03.11.1898р. у селі Великі Липеси Брестської області (Білорусь). Після закінчення сільської школи навчався у Брест-Літовській гімназії, але 1915 року був змушений покинути навчальний заклад через бойові дії Першої світової війни. Добре знав німецьку мову, тому під час окупації Бреста німцями займався агітацією німецьких вояків, за що потрапив до концтабору, але йому пощастило втекти.

Віршуванням Дмитро Левчук захопився, коли йому було 14 років.

У 1918 році закінчив курси українознавства, після чого деякий час працював учителем української в рідному селі. Цього ж року вступив до Кобринського підпільного осередку РКП(б), був одним із засновників партизанського загону, що діяв аж до визволення Білорусі від німецької окупації навесні 1919-го. У 1920 році добровольцем вступив до Червоної Армії, потім до 1923 працював у Білоруській Надзвичайній комісії. Захворівши на туберкульоз, комісувався й переїхав до Києва, де одружився та змінив прізвище на Фальковський. З цього часу став до літературної творчості: писав вірші, нариси, кіносценарії та кінорецензії, багато перекладав поезії. Його власні вірші та поеми тих часів «Чекіст», «Тов. Гнат», «Сількор», «Чабан», «Краском» присвячені бунтівним бійцям революції без сумніву та компромісу.

Але найбільш яскраво його талант розкрився у ліричній поезії, в якій поступово юнацьке захоплення революційними ідеями набирає зловісного відтінку. Фальківський намагається розкрити велику національну трагедію, коли навіть окремі сім’ї розтиналися по-живому на непримиренні табори. Щоб краще розкрити всю трагічність, всі події він оздоблює сумними пейзажами пізньої осені, самотністю та тугою.

Деякі критики завбачили в цьому настрої ворожість до самого державного строю, Фальківського спочатку усунули з літератури, а у 1934 році за обвинуваченням у терористичній діяльності засудили до розстрілу. Реабілітований посмертно він був у грудні 1957-го.

Твори

Коментарі. Рецензії. Відгуки