Дереч Дмитро Григорович (24 вересня 1914 — 28 травня 2007) – відомий вітчизняний драматург, перекладач.

Син звичайного селянина, він і думки не мав, що стане письменником. Після закінчення школи та нетривалих спеціальних курсів, влаштувався до слюсарні машино-тракторної станції. Згодом, з метою підвищення кваліфікації, вступає до Харківського інституту механізації сільського господарства. А за рік до Великої Вітчизняної війни стає до лав радянської армії. Демобілізувався у 1946 р. у званні капітана, після чого від’їжджає до Львова, де й оселяється.

Саме в повоєнні роки він робить перші кроки в літературі: пише численні статті та нариси, видає книги з оповіданнями та друкується у журналах. Зокрема, авторську спадщину Д. Дереча становлять такі твори, як «Психологія злочину», «Світанкові роси», «Дві зустрічі», «Після довгої ночі» тощо. Знавець кабардинської мови, він часто займається перекладами тамтешніх класиків та розповсюджує їх серед співвітчизників.

Пішов з життя на 94 році життя на Вінниччині.

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар