Бедзик Юрій увійшов в українську та радянську літературу в цілому як майстер прози.

25 листопада 1925 року він побачив світ в місті Харків, у сімї відомого в Україні письменника Д. Бедзика. На початку Вітчизняної Війни був вимушений із родиною евакуюватися до Казахстану. Там, вступивши до військового училища, здобув необхідні знання та до самого завершення бойових дій, знаходячись в лавах радянської армії, мужньо захищав Вітчизну. Ще на фронті його бойові заслуги не залишились непоміченими: він не раз отримував від командування медалі та ордени.

У післявоєнний час, Ю. Бедзик повертається до Києва, де навчається в якості студента (а згодом, вже як аспірант та викладач) в університеті за спеціальністю «міжнародні відносини». Розпочинає політичну діяльність у складі КПРС, довгий час працює у Європі. Крім того, він не залишає й творчі спроби: видає збірки оповідань («Поруч з тобою», «Прощаючись назавжди»), романів («Альма-матер», «7 таємниць великої війни», «Сильний помсти не жадає»), повістей («Вас чекають, Тридцятий»), п’єс («Лицарів не судять», «Чотири жінки біля ставу»), працює редактором у різних газетах, а також художником на одній з національних кіностудій.

За вагомий та неоціненний внесок у розвиток та збагачення української літератури нагороджений багатьма відзнаками і преміями.

Помер у м. Києві після 82 років життя.

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар