Антонич Богдан-Ігор Васильович (5 жовтня 1909 р. — 6 липня 1937 р.) – вітчизняний письменник, майстер поетичного слова, знавець літератури та перекладач.

Уродженець с. Новиця, що знаходилося в межах території тогочасної Лемківщини. Син священика католицької церкви, своїми першими науковими знаннями завдячує приватній вчительці. В одинадцятирічному віці став слухачем гуманітарної гімназії ім. Королеви Софії у м. Сянок. Після її завершення, успішно склав іспити для вступу до Львівського університету ім. Я. Казимира, де в подальшому навчається за спеціальністю «польська філософія». Саме у роки студентства письменник-початківець активно вивчає класичну літературу іноземних та вітчизняних авторів, стає членом студентського гуртка україністів, пише наукові праці під керівництвом провідних професорів-літературознавців. На жаль, внаслідок ускладнення стану здоров’я після перенесеного запалення легенів, серце юного поета перестало битися на 28-му році життя.

Тривалий час твори Б. Антонича були заборонені. Тільки у 60-х рр. вони отримали справжнє визнання у суспільстві. Найвідомішими серед них є новела «Три мандоліни», сатиричний гротеск «Політик», збірки поезій «Велика гармонія», «Ротації» та лібрето до опери «Довбуш».

Твори

  • Вірші (11 клас)

    вірші, збірка, шкільна програма
  • Зелена Євангелія

    поезія
    1
  • Книга Лева

    поезія
  • Привітання життя

    поезія
  • Ротації

    поезія
  • Три перстені

    поезія

Новини, пов'язані з автором

Події за два тижні 27.04.2020-10.05.2020

11.05.2020
Зображення для новини Події за два тижні 27.04.2020-10.05.2020
Журі конкурсу історичного оповідання «ProМинуле» завершили читати надіслані твори на тему Українське місто у 1920-х роках. Переможців оголосять онлайн 18 травня на Facebook сторінці конкурсу. В ...
  • #Антонич Богдан-Ігор
  • #дайджест
  • #Український інститут книги

Коментарі

Коментарі відсутні...

Залишити коментар